Хто приватизував завод “Дніпроважмаш” у Дніпрі та як виживає підприємство
Колишнє потужне державне підприємство “Дніпропетровський завод металургійного обладнання” (ДЗМО) було приватизовано наприкінці 1990-х - на початку 2000х років. “Дніпроважмаш” виробляє обладнання для металургійних заводів, трубопроводів, метро, гірничовидобувної промисловості, помпи та багато іншого і є одним з найбільших підприємств України з виробництва машинобудівного устаткування. А взяти під контроль це підприємство свого часу вдалося родині місцевого бізнесмена Олексія Зінов’єва.
Це підприємство було засноване ще у 1914 роках бельгійськими підприємцями Георгом та Шарлем Шодуарами на правому березі ріки Дніпро. Там діяли 2 доменні печі, мартенівський, чавуноливарний, ремонтно-механічний цехи. На підприємстві працювало близько 500 осіб. Після 1918 року завод був націоналізований більшовиками. З 1922 року завод у Дніпрі використовувався як ремонтна база російського Брянського металургійного заводу. У 1929 році підприємство отримало назву Дніпропетровського заводу металургійного обладнання (ДЗМО) та зосередилося на виробництві великогабаритного металургійного устаткування, фасонного сталевого і чавунного лиття. Тоді там працювало понад 3 тисячі людей. У 1980-ті роки завод виробляв половину всього доменного устаткування в СРСР та експортував свою продукцію у соціалістичні країни, Францію, Італію, Швецію, Бельгію, Люксембург, Індію, Пакистан, Єгипет, Нігерію, Алжир.
Після розвалу СРСР підприємство поринуло у складні часи. У 1994 році колектив прийняв рішення про створення акціонерного товариства “Дніпротяжмаш”. У 1997-1999 роках колишнє ДЗМО очолював Володимир Мелещік, який і наразі є одним з акціонерів заводу. Спочатку завод мав майже 4 тисячі дрібних акціонерів, згодом ще 10 компаній. Але поступово весь пакет дрібних акцій було викуплено.
З 2001 року “Дніпроважмаш” увійшов до очолюваної Олексієм Зінов’євим промислової групи “Дніпротехсервіс”, яка й стала основним акціонером заводу. Станом на сьогодні, за даними YouControl, підприємство належить науково-виробничій фірмі “Дніпротехсервіс” (40,43%), Олексію Зінов’єму (24,42%), його сину (9,5%) та доньці (8,92%). А ще 8,99% контролює Володимир Мелещік. А НВФ “Дніпротехсервіс” зараз належить Олексію Зінов’єву (75%), його дружині (24%) та доньці (1%).
І зараз завод залишається одним з основних постачальників обладнання для доменного та прокатного виробництв, вагоноперекидачів, редукторів загального та спеціального призначення, чавунних тюбінгів для метро та шахт, обладнання для гірничо-збагачувальної, металургійної, трубної та коксохімічної промисловості.
Хто такий Олексій Зінов’єв та як він зібрав статки
У 2012 році журнал “Фокус” оцінив статки Олексія Зінов’єва у 84 млн доларів. Свій шлях Зінов’єв почав на конструкторському бюро “Південне” у Дніпрі інженером після навчання у Московському вищому технічному училищі ім. Баумана. У 1990-ті роки він пішов з держпідприємства та зайнявся власним бізнесом. Але у 2000-х повернувся на КБ “Південне” як інвестор.
У 1995-2005 роках засновник та керівник інвестиційного фонду “Дніпросервісінвест”. З 1999 року власник НВФ “Дніпротехсервіс”. З 2009 по 2017 рік був власником ТОВ “Нові ракетно-космічні технології” (ліквідовано у 2017 році). З 2004 року – співвласник ТОВ “Дніпропетровський завод залізобетонних конструкцій” (51%), з 2013 року підприємство не працює.
Співвласник Дніпропетровського заводу прокатних валків. Також до бізнес-групи родини Зінов’євих входило ще понад 10 інших підприємств. Основне спрямування діяльності “Дніпротехсервіс” включало в себе виготовлення обладнання для підприємств чорної та кольорової металургії, коксохімічної промисловості (металургійне, коксохімічне, доменне, сталеплавильне, прокатне обладнання). Свого часу оборот компаній цієї групи складав понад 1,2 млрд грн на рік (за курсом 7,5 грн/дол.).
А ще бізнесмену вдалося поглинути частину підприємств, які співпрацювали з державними “Південмашем” та КБ “Південне”. Наприклад, у 2007 році він сконцентрував у своїх руках більшість акцій ЗАТ “Об’єднана інжинірингова компанія”, яка до того будувала необхідні об’єкти для утилізації українських ядерних ракет. Також фірма займалася займалися виготовленням медичного обладнання та оснащення, вітроагрегатів, проєктуванням біогазових установок тощо.
Що відбувається з "Дніпроважмаш" зараз
З 2005 року ВАТ «Дніпроважмаш» у кооперації з підприємствами Національного космічного агентства України проєктує, розробляє та виробляє обладнання стартових та технічних комплексів ракет-носіїв для космодромів Бразилії, США та інших країн. Але Бразилія з проєкт вийшла (ракети "Циклон-4"), тому проєкт не відбувся, всі зазнали збитків (не без сприяння Росії). Держпідприємства та сам “Дніпроважмаш” зазнали значних збитків та довго шукали винних у провалі співпраці з бразильцями.
У 2013 році міська влада Дніпропетровська називала завод лідером зі зростання обсягів виробництва (38%) серед підприємств машинобудування. Важкі часи для заводу почалися у 2014 році, коли зривалася постача тюбінгів для будівництва метро в Москві, через що тамтешній метрополітен шукав на Уралі нових постачальників. Але все ж таки у 2015 році українське підприємство залишається головним постачальником тюбінгів на будівництво Московського метрополітену. Як так, обурювалася російська преса, свої потужності не завантажені, а ми замовляємо продукцію у недружній Україні. Проте підприємство працювало на російський ринок принаймні до початку повномасштабної війни у 2022 році.
У 2015 році українська профспілка «Свобода праці» звинуватила Олексія Зінов'єва у масових скороченнях робітників, знищенні обладнання, вивезенні його до росії та мало не диверсії. Самого Зінов'єва звинувачували у тому, що він відсиджується у Москві. На заводі на той момент працювало 1,5 тисячі людей. А до того, як завод потрапив до рук Зінов'єва (ще до 2010 року), там працювало 4 тисячі людей. Пресслужба заводу спростувала ці заяви. Навести якісь докази представники профспілки тоді не змогли.
У 2018 році ДТЕК неодноразово відключав електроенергію на заводі за борги у 22,2 млн грн. А ще підприємство мало значний борг перед “Дніпрогазом”. Станом на 1 січня 2022 року "Дніпроважмаш" мав податковий борг на 66,6 млн грн. За 2022 рік виручка склала 174,4 млн грн, а ось борги (зобов'язання) – 840 млн 508 тис. грн. До заводу відкрито 49 виконавчих проваджень. А ще він судився з іншими підприємствами, які жадали повернення їм боргів. Проблеми у підприємства існують у тому числі через згортання російського ринку, руйнування логістичних шляхів, зменшення попиту на продукцію в Україні та недостатнє розширення найменувань продукції, яка може бути затребуваною в інших країнах.
Валерій Магланович